Формування інклюзивної культури

Формування інклюзивної культури означає створення середовища, де кожна людина, незалежно від її особливостей, відчуває себе включеною, цінною та рівноправною. Інклюзивна культура ґрунтується на принципах рівності, поваги до різноманітності та активної участі всіх членів спільноти.

Інклюзивне освітнє середовище — це не лише про пандуси, але й про умови, атмосферу і дії, спрямовані на те, щоб кожна людина відчувала себе комфортно у закладі освіти й могла реалізуватися як особистість, це сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інклюзивна культура передбачає:

Рівний доступ:

Забезпечення рівних можливостей для всіх, включаючи людей з інвалідністю, представників різних етнічних груп, релігійних переконань та інших меншин.

Повагу до різноманітності:

Визнання та цінування унікальних особливостей кожної людини, її досвіду та внеску.

Співпрацю та взаємодопомогу:

Створення умов для спільної роботи та підтримки один одного.

Активну участь:

Залучення всіх членів спільноти до прийняття рішень та участі у громадському житті.

Подолання бар'єрів:

Визначення та усунення перешкод, які заважають людям з різними особливостями брати участь у житті суспільства.

Врахування освітніх потреб дитини:

Завдяки адаптації та/або модифікації навчальних програм вдасться досягти максимальної реалізації потенціалу дитини та забезпечити прогрес її розвитку. Педагогам у цьому процесі важливо продумувати зміст навчальних матеріалів, домашніх завдань, дискусій під час занять, аби не створювати додаткових травматичних для учнів ситуацій.

Чутливість до емоційного стану дітей та педагогів, розуміння емоцій та вміння їх контролювати:

Питання чутливості до емоційного стану дітей і педагогів, особливо в умовах війни, — надважливий аспект побудови інклюзивної культури у школі. Насамперед це завдання для керівника закладу – знати, розуміти і враховувати травми і втрати, з якими зіткнулись учасники освітнього процесу.

Забезпечення комфортного психологічного середовища:

Психологічному комфорту дітей сприятиме адаптація освітнього простору, матеріалів та індивідуалізовані підходи на основі визначення потреб конкретної дитини.

Коректні звертання та вживання термінів:

Інклюзивна культура проявляється і у вербалізації. Варто завжди пам’ятати, що ми насамперед говоримо про людину, а не про її риси. Тому коректні звертання і вживання термінів будуть говорити про культуру закладу ще до того, як дитина зіткнеться із її фізичним середовищем.

Детальніше – в посібнику для директорів «Впроваджуємо інклюзію в закладі освіти»https://bit.ly/45nwrPB

Нагадаємо, що Державна служба якості освіти та її територіальні органи долучені до реалізації «Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року».